9

В літературі доволі часто можна зустріти дієслово в обох граматичних видах (аспектах):

  • приїздити — доконаному, коли йдеться про дію, яка повністю відбулася;
  • приїжджати — недоконаному, коли йдеться про відбування процесу у часі;

Наприклад, Микола Мозговий – «Край» (YouTube):

Приїжджайте в Прикарпаття,
Приїжджайте, люди добрі,
Завше будуть раді вам…

СУМ вважає основною формою приїжджати, у той час як приїздити — «див. приїжджати».

Словник Грінченка, навпаки, вважає основною формою приїздити, приїжджати відсутнє, приїзджати — «= Приїздити».

З морфологічної точки зору, заперечень нема: корінь -їзд- + суфікс -ж- і закінчення -ати.

З субʼєктивно-естетичної точки зору, обидва варіанти -ждж- і -здж- мені не подобаються. У повсякденному спілкуванні я намагаюся уникати цієї форми. Але не упевнений, чи мої побоювання мають підґрунтя.

Запитання: чи є питомим варіант «приїжджати» або «приїзджати»?

5

Українська мова

… коли поліські писарі 16–17 ст., відображаючи форми дієслова їздити та дощ, відтворювали рефлекс *zdj найрізноманітнішими (іноді навіть важко уявлювати, не те, що вимовлюваними: жд, жьдж, ждж, ждз, (з)дж, жч, жьч, ждч, жьдч, жджч) поєднаннями графем, то чому …

Причинки до історії української мови (Міхаель Мозер)

На увагу заслуговує псковський, смоленський і полоцький рефлекс сполук *stj, skj, sk’, zdj, zgj, zg’, а саме [š’k’], > J — та він, мабуть походить від šč, про що свідчить злиття sk’ і skj.

Вибрані праці (Павло Житецький)

… але в українській і білоруській мові є ще дж з того ж дj = церковнослов. жд, а також ждж із здj, напр.: приижджати, білор. прийажджаць. Залишаючи осторонь питання про відношення дж до жд, зауважимо, що жд, ждж є одна із давніх прикмет українського консонантизму.

Наукові записки

… мовах винико внаслідок перехідного помʼякшення і асимілятивно-дисимілятивних процесів, де в давніх сполученнях д + j, т + j, зд + j, ст + j палатальний за своєю природою j уподібнився після дзвінких до ж, а після глухих — до ш (щось подібне в польскій, особливо зі rz: самостійно читається як ж, а після п т як ш — к. від мене).

Таким чином, в українській мові ці фонетичні форми виникли в такий спосіб:

  • д + jдж;
  • т + jтш-ч;
  • зд + jзджждж

Резюме

Схоже, що це питомі й тотожні варіянти. І що здж молодше за здj, але старіше за ждж.

І ще приклад, якщо не дуже охочі до дз, дж: раніше (до правопису 1960) деякі дієслова (переважно із закінченням -істи) мали наказовий спосіб із закінченням дж: розповідж, їдж, відповідж тощо.

| improve this answer | |

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.