22

Протягом останніх років у засобах масової інформації все частіше я зустрічаю незвичне для повсякденного вживання застосування посад та професій по відношенню до жінок. Найяскравіші приклади це:
- прем'єрка;
- продавчиня;
- тощо.

На мою думку правильним вживанням є: "прем'єр міністр України (Марія Петренко)" замість "прем'єрка (Марія Петренко)". Моє питання полягає у тому, чи є це загальне правило вжитку або виняток?

Якщо це загальне правило, то чи правильно буде вживати:
- капітанка (для жінок у військовому званні "капітан");
- командирка (для жінки, що обіймає посаду командира);
- програмчиня (для жінки, що за фахом є програміст)?

21

Подібні "жіночі" назви професій називаються фемінітивами. Наскільки я розумію, їх поява та поширення в українській мові пов'язані із вирівненням в правах чоловіків та жінок і часто сприймається, особливо особами жіночої статі, як вияв рівноправності чоловіків та жінок.

Водночас, у чинному законодавстві України немає фемінітивів. Тобто, ви не знайдете в офіційних документах формулювань на кшталт "Заступник/Заступниця Міністра культури", скрізь лише "Заступник Міністра культури", адже саме такою є офіційна назва посади, хоча її може обіймати особа будь-якої статі.

Щодо наведених вами прикладів, то, здається, так і буде правильно: капітанка, командирка. Але фемінітивом від слова програміст буде, напевно, все ж програмістка, а не програмчиня.

Також слід зауважити, що фемінітиви не є чимось унікальним для української мови. Вони поширені й в інших слов'янських мовах. Також, вони поширені, щонайменше, в іспанській мові.

  • 8
    Ще в німецькій дуже поширені фемінітиви, вони там від усіх професій утворюються за допомогою суфікса -in, їх вживання обов’язкове. Кілька років тому вся Німеччина була просто в захваті, вперше в історії на посаду канцлера було обрано жінку, отже вперше ж таки в історії від слова Kanzler було утворено фемінітив, Kanzlerin, відтоді це слово увійшло в словники й Меркель ніяк инакше не називають. До речи, Німецька хвиля українською теж завжди пише й говорить «канцлерка», ось, наприклад – Yellow Sky Feb 7 '17 at 23:26
  • Тут наводяться деякі зауваження до значень фемінітивів: "До таких слів як філолог, соціолог, біолог жіночих відповідників поки що немає. Біологиня, філологиня, філософиня – це розмовні назви студенток біологічного, філологічного, філософського факультету." – s0nata Feb 25 '17 at 14:30
10

На мою думку, основна відмінність буде в тому чи це є офіційне чи неофіційне мовлення. Зокрема на рахунок першого існують такі правила: В офіційно-діловому мовленні граматичний рід виконавців дій, назв осіб за професією, посадою, званням та ін. частіше, ніж в інших стилях, не відповідає статі . При виборі однієї з форм роду, в офіційно-діловому стилі , слід орієнтуватися на такі правила:

  1. Офіційними, основними назвами посад, професій і звань є іменники чоловічого роду: директор, дипломат, ректор, міністр, нотаріус, прокурор. Ці слова вживаються для позначення чоловіків та жінок і підкреслюють не стать людини, а ї ї службове і соціальне становище. Наприклад: Нараду провела декан (чол. р. ) факультету О.М.Пащенко; Декан (чол. р.) факультету О.К.Гринчишин ознайомив викладачів з новими правилами вступу до університету.

  2. Значна частина слів може утворювати паралельні форми чоловічого і жіночого роду: журналіст – журналістка, студент – студентка, аспірант – аспірантка, лікар – лікарка, лаборант – лаборантка, поет – поетеса, дипломник – дипломниця. Наведені слова жіночого роду є цілком літературними відповідниками, але їм надається перевага в художньому, публіцистичному, розмовному стилях.

Деякі форми слів (ж. р. ) із суфіксами –к(а), -ш(а), -их(а) не відповідають нормам літературної мови: керівничка, фізичка, сторожиха, бригадирша, професорша, дикторша. Ці іменники використовуються у розмовно-просторічному мовленні . Обмежене вживання цих слів зумовлене також тим, що ці форми означають посаду жінки і найменування дружини за чоловіком. Все це створює двозначність, що не допускається в діловому стилі .

  1. Відсутні відповідники жіночого роду у всіх складних назвах посад, звань: головний бухгалтер, віце-прем’єр, старший викладач, статист-дослідник, змінний майстер тощо.

  2. Текст набуває офіційного характеру, якщо слова, залежні від найменування посади, узгоджуються з цим найменуванням у формі чоловічого роду і в тих випадках, коли мова йде про жінок: Головний лікар дозволив…; Змінний черговий інженер завершив роботу…Проте, якщо у документі зазначено прізвище жінки, яка займає названу посаду, то підпорядковані дієслова узгоджуються з прізвищем і вживаються у формі жіночого роду, наприклад: Головний бухгалтер Кравченко Галина Іванівна дозволила видачу грошей; Директор Іванова В.П. оголосила подяку…Але висловлювання типу «наша директор сказала», «наш головний бухгалтер дозволила» не відповідають нормам літературної мови.

  3. Вживання найменувань жіночого роду виправдано в тих випадках, для яких вказівка на стать є бажаною, але не може бути виражена іншими засобами. Наприклад: Успіхи українських гімнасток є закономірними.

  4. Форми жіночого роду можуть використовуватись у випадках, коли назви посад, професій стосуються переважно жінок, або чоловічі відповідники мають інші позначення: домогосподарка, кастелянка (каштелянка) , манікюрниця, доярка, балерина, закріпилася пара медсестра - медбрат.

  5. Помилковим є вживання в офіційно-ділових паперах найменування осіб за такими ознаками, як місце проживання, місце роботи або статус: заводчани, сільчани, городяни, кримчани, освітяни, циркачі . Ці слова є розмовними варіантами офіційних складних найменувань: працівники заводу, жителі міста, працівники навчальних закладів, артисти цирку, мешканці Криму

Наведені у запитанні приклади радше винятки із правила, хоча, враховуючи гендерну політику і популярність цієї теми, не здивуюся, якщо вони стануть офіційно прийнятими нормами найближчим часом :)

  • 5
    Ця відповідь значно виграла б від додавання до неї посилань на поважні джерела. – bytebuster Feb 7 '17 at 21:58
  • 2
    Нажаль, ділова мова сформована за радянськими (російськими) правилами. У давніших текстах зустрічаємо "міністерка", "викладачка", ...щось на -иня не згадаю, але ж це звичайний спосіб формувати фемінітиви. – Sassa NF Feb 8 '17 at 0:54

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.