Є книга російського автора з описом географічних об'єктів небесного тіла. Згадуючи один з таких об'єктів, автор використовує назву, прийняту в російськомовній науковій літературі, зазначаючи, що в англомовній вживається інша. В українській вікі бачимо транскрибовану англомовну назву.
Яку з назв краще використати при перекладі текста українською?
Оновлення.
Йдеться про плато на Марсі: в тексті - "Фарсида", в англомовній літературі - "Tharsis", в українській вікі - "Тарсис".
Як вже зазначено в коментарі, частина відповіді на ваше запитання знаходиться тут:
"Т" чи "ф" як відповідник "Th" (Θ) при запозиченні з грецької?
В наступному коментарі бачимо слово תרשיש - яке на івриті читається як "Таршиш". Перехід від звуку "ш" до звуку "с" зрозумілий, бо в арамейських мовах ці звуки позначаються однаковою літерою і розрізняються тільки розташуванням крапки над цією літерою (в івриті) або наявністю/відсутністю трьох крапок над цією літерою (в арабській). Таким чином, слова з літерою "шин" з арамейських мов часто потрапляють до романських, германських і слов’янських вже з літерою "сін".
Давайте пройдемося іншими слов’янськими мовами, щоби не зациклюватися на російській:
Маємо: щонайменше 6 слов’янських мов із транслітерацією "Тарсіс/Tharsis", і дві слов’янські мови (російська й білоруська (друга ще й під впливом першої, тобто, не можемо казати про самостійне рішення саме так транслітерувати)) з - "Фарсіда/Фарсида".
Не знаходжу, як змінювалося це слово в російській. Роблю припущення, що їм воно як завжди просто "так лучше звучит".
Не бачу жодної причини брати до уваги транслітераційну практику північно-східного сусіда при перекладі книг на українську — в цій практиці бракує мінімальної логіки.
Сміло використовуйте міжнародну транслітерацію. Українцям, які читають переклади з назвою, що співзвучна назвам того місця в інших мовах, буде легше пізнавати світ, бо вони знатимуть, про що йдеться, а не здогадуватимуться, що "Тарсіс", або "|Th|aрсіс" - то, насправді, "наша" "Фарсіда".
