10

СУМ-11 зазначає, що ні́где/нігде́ - застарілі варіанти ні́де/ніде́ відповідно.

ні́де, заст. ні́где, присл., тільки з інфін. ...
ніде́, заст. нігде́, присл....

Мар'яна Бойчук у роботі Гуцульсько-бойківсько-лемківські лексичні паралелі стверджує, що нігде (зі вставним г) - це гуцульська лексема.

Водночас, зустрічаємо нігде у Євгена Гребінки:

Як не крути, а правди нігде діти:
Коли б, як виборного діти,
І другі вміли присідать,
То, може б, і вони зуміли так скакать
(Є. Гребінка “Хлопціˮ)

Полюбляв це слово й Тарас Шевченко. Відомі Шевченкові рядки:

з балади «Причинна»: Ще треті півні не співали,/ Ніхто нігде не гомонів; Цікаві (нігде правди діти)/ Підкралися, щоб ізлякать;

з поеми «Катерина»: Нема нігде Катерини; Та здалась на горе!..;

з поеми «Гайдамаки»: Лихо, люди, всюди лихо, Нігде пригорнуться...; Гуляють хмари; сонце спить;/ Нігде не чуть людської мови

тощо. 

Ні Тарас Шевченко, ні Євген Гребінка не були носіями гуцульського діалекту.

При цьому, Лідія Гнатюк у роботі Староукраїнське джерело мови Тараса Шевченка так пояснює походження нігде:

Наведені  приклади містять прислівник, утворений  шляхом додавання заперечної частки до поширеного колись у староукраїнській писемності прислівника где, який для тогочасного українця теж був функціонально українським.

Тож до якого(их) діалекту(ів) відноситься застаріле ні́где/нігде́, і (якщо можна) яка функція (походження) літери г у цьому слові (вставна чи не вставна)?

  • 1
    також заверність увагу на nigdy, nikdy, někdy. Але в такому разі дивно що 'нігде' а не 'ніґде' – chizh Nov 6 '17 at 23:02
  • моя бабуся родом з Київщини, дідусь - із Вінничини. Я лише нещодавно помітив, що я (як і вони) говорю не "ніде", а "ніґде", через ґ, а може навіть через к, "нікде" – Igorock May 23 at 9:25
8

Дозволю собі сфокусуватися лише на походженні /г/ у цьому слові, тому що мені здається, що у даному випадку має місце не діалектизм, а навпаки, йдеться про цілком притаманне слов'янським мовам явище.

У фонетиці — не лише українській — є декілька фундаментальних явищ, які обумовлюють зміни у словах. Цими явищами є:

  • Діереза — випадіння звуку при умові наявності деяких сусідніх звуків;
  • Протеза — вставлення звуку на початку слова для полегшення вимовляння слова у поєднанні з попереднім словом;
  • Епентеза — вставлення звуку між двома іншими для полегшення вимовляння цієї пари;

Як вказано у цій відповіді, сучасна українська мова знає три основні протетичні приголосні: [j], [w] та [ɦ] (від себе додам: ще [л], напр., едва/ледве).
Саме протерична [ɦ] і є причиною того, що існує пара ніде/нігде.
Стосовно [ɦ], є ще пари Анна/Ганна, армата/гармата, усениця/гусениця тощо.

Варто зазначити, що діереза і протеза/епентеза нерозривно пов'язані між собою. Іноді навіть буває складно встановити, яка форма слова є «початковою», а яка утворилася пізніше (наприклад, у парі она/вона).

У даному випадку, Фасмер вказує, що українське слово «де» походить від ст.-слав. къде, тому варто вважати, що сучасне українське «де» — це наслідок діерези, а не навпаки.

  • Дякую. Власне, запитання й "вималювалося" з огляду на сумніви щодо "гуцульського діалектизму". Стосовно фонетичних змін, зокрема комбінаторних, то вони цілком можуть бути й діалектичними, хіба ні?. До прикладу, горіх/оріх - не діалектизм, а воріх/оріх чи гогірок/огірок - очевидні діалектизми. Хотілось з'ясувати, як у випадку з нігде. – Oksana Gubrenko May 9 '17 at 8:30

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.