14

Мовознавці радять використовувати українськомовний, а не україномовний, бо українська мова, а не мова України, а чи є правила чи рекомендації стосовно інших мов?

Зокрема як буде правильніше сказати: англійськомовний чи англомовний? Якщо виходити з частоти вживання, то англомовний значно попереду (наприклад в Ґуґлі в 10 разів більше результатів) і, чесно кажучи, ніколи навіть не чув і не зустрічав слова англійськомовний

  • 2
    А які це мовознавці радять і де? Можете додати посилання до запитання? – Bohdan Kuts May 17 '17 at 9:36
  • 2
    Особисто мені більше скидається на те, що україномовний - це похідний оптимізований варіант від українськомовний. – Bohdan Kuts May 17 '17 at 9:37
9

«Україномовний» і «українськомовний»

По-перше, слід сказати, що ідея про бажаність використання «українськомовний» замість «україномовний» підтримується не всіма. Хоча вона має певних прихильників:

— але має і певних критиків:

  • «Орфографічний словник української мови» (близько 120 тис. слів, укладач С. Головащук та ін., Київ, «Довіра», 1994, 864 сторінки) містить «україномовний» (на сторінці 782), але не «українськомовний»;
  • Світлана Єрмоленко в посібнику «Культурі мови на щодень» (Київ, «Довіра», 2000) зазначає, що обидва слова побутують у сучасній мовній практиці (і коротше частіше), хоч і мають трішки різну конотацію (також цитується в блозі Максима);
  • «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (2005) містить «україномовний», але не «українськомовний»;
  • «Словники України on-line» (2008) містять обидва слова без нотаток щодо переваг одного над іншим;
  • «Російсько-український словник» у 4-х томах (Київ, «Знання», 2014) містить «україномовний», але не «українськомовний»;
  • Максим (Maksymus) (засновник спільноти ua_etymology і учасник декількох інших спільнот про мову, що, на мою особисту думку, зазвичай характеризуються продуманістю своїх тверджень) в своєму блозі критикує (2017) пуризм Катерини Городоцької і спроби витіснити слово «україномовний».

«Англомовний» і «англійськомовний»

Але річ у тім, що навіть прихильники вживання «українськомовний» замість «україномовний» не агітують за використання «англіськомовний» замість «англомовний». Тобто маємо, що:

  • Катерина Городоцька, торкаючись цієї теми (2012, див. вище) і згадуючи слова «англомовний», «іспаномовний», нічого не каже про небажаність таких слів (лише про правильність «українськомовний» замість «україномовний»):

    Дехто вважає, що людей, які розмовляють українською мовою, потрібно називати україномовними, подібно до англомовних, іспаномовних та ін., незважаючи на те що ці складні прикметники тісніше пов'язані з назвою країни, ніж із назвою її мови. Інші заперечують проти вживання україномовний, тому що немає росіємовний, польщемовний. Замість нього пропонують уживати українськомовний, бо він точніше відбиває зв’язок з українською мовою. За таким самим зразком утворені складні прикметники російськомовний, німецькомовний, чеськомовний та ін. Отже, людей, які розмовляють українською мовою в Україні та за її межами, правилльно називати українськомовними.

  • Олександр Пономарів (2017, див. вище) каже, що вживаніші варіанти: «англомовний», «франкомовний» (але «іспанськомовний», «німецькомовний»):

    Щодо слов'янських мов — потрібно вживати українськомовний, білоруськомовний, польськомовний, російськомовний. Не кажемо ж ми поломовний, чехомовний.

    Щодо инших мов — уживаніші варіянти франкомовний, англомовний.

    Але німецькомовний та іспанськомовний.

Додатково дивимося словники:

P. S.: Катерина Городоцька згадує «іспаномовний», Олександр Пономарів радить «іспанськомовний» — «Словник української мови» в 20 томах (2010–…) все-таки за «іспаномовний».

Висновки

Для тих, кому ліньки читати:

  • Щодо «україномовного»/«українськомовного» — думки розходяться.
  • Щодо «англомовного»/«англійськомовного» — навіть той, хто агітує за «українськомовний», наполягає на «англомовному».
5

У цій статті автор пропонує тезу добору питомого ключового слова:

"Це так як правильніше буде українськомовний, а не україномовний, англійськомовний, а не англомовний, тому що у перших випадках мається на увазі мова, а в інших – країна."

Це виключно теорія, а не практика/використання мови.

Люди говорять так, як склалося, а не так, як вважають в кабінетах окремі "науковці." (до речі, у тексті за посиланням не все добре з грамотністю:) )

5

Професор Пономарів диференціює між слов'янськими та іншими мовами.

Читач Дмитро хоче знати, якими з варіянтів і коли варто послуговуватися: україномовний і українськомовний, іспаномовний та іспанськомовний. Також йому цікаво, в яких випадках доречно вживати французькомовний і франкомовний, англійськомовний і англомовний.

Щодо слов'янських мов - потрібно вживати українськомовний, білоруськомовний, польськомовний, російськомовний. Не кажемо ж ми поломовний, чехомовний.

Щодо инших мов - уживаніші варіянти франкомовний, англомовний.

Але німецькомовний та іспанськомовний.

Як на мене, цьому підходу також бракує аргументації.

Втім, за відсутності альтернативних обгрунтувань, наводжу як відповідь.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.