Англомовний чи англійськомовний?

Question

Мовознавці радять використовувати українськомовний, а не україномовний, бо українська мова, а не мова України, а чи є правила чи рекомендації стосовно інших мов?

Зокрема як буде правильніше сказати: англійськомовний чи англомовний? Якщо виходити з частоти вживання, то англомовний значно попереду (наприклад в Ґуґлі в 10 разів більше результатів) і, чесно кажучи, ніколи навіть не чув і не зустрічав слова англійськомовний

Answer 1

«Україномовний» і «українськомовний»

По-перше, слід сказати, що ідея про бажаність використання «українськомовний» замість «україномовний» підтримується не всіма. Хоча вона має певних прихильників:

• Катерина Городоцька в журналі «Українська мова» від 2012 року № 4 (зацитовано нижче, а також на форумі R2U і у блозі Максима);
• OnlineCorrector (2016);
• Олександр Пономарів в своєму блозі (2017) (зацитовано нижче, а також у відповіді Oksana Gubrenko)

— але має і певних критиків:

• «Орфографічний словник української мови» (близько 120 тис. слів, укладач С. Головащук та ін., Київ, «Довіра», 1994, 864 сторінки) містить «україномовний» (на сторінці 782), але не «українськомовний»;
• Світлана Єрмоленко в посібнику «Культурі мови на щодень» (Київ, «Довіра», 2000) зазначає, що обидва слова побутують у сучасній мовній практиці (і коротше частіше), хоч і мають трішки різну конотацію (також цитується в блозі Максима);
• «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (2005) містить «україномовний», але не «українськомовний»;
• «Словники України on-line» (2008) містять обидва слова без нотаток щодо переваг одного над іншим;
• «Російсько-український словник» у 4-х томах (Київ, «Знання», 2014) містить «україномовний», але не «українськомовний»;
• Максим (Maksymus) (засновник спільноти ua_etymology і учасник декількох інших спільнот про мову, що, на мою особисту думку, зазвичай характеризуються продуманістю своїх тверджень) в своєму блозі критикує (2017) пуризм Катерини Городоцької і спроби витіснити слово «україномовний».

«Англомовний» і «англійськомовний»

Але річ у тім, що навіть прихильники вживання «українськомовний» замість «україномовний» не агітують за використання «англіськомовний» замість «англомовний». Тобто маємо, що:

• Катерина Городоцька, торкаючись цієї теми (2012, див. вище) і згадуючи слова «англомовний», «іспаномовний», нічого не каже про небажаність таких слів (лише про правильність «українськомовний» замість «україномовний»):

  Дехто вважає, що людей, які розмовляють українською мовою, потрібно називати україномовними, подібно до англомовних, іспаномовних та ін., незважаючи на те що ці складні прикметники тісніше пов'язані з назвою країни, ніж із назвою її мови. Інші заперечують проти вживання україномовний, тому що немає росіємовний, польщемовний. Замість нього пропонують уживати українськомовний, бо він точніше відбиває зв’язок з українською мовою. За таким самим зразком утворені складні прикметники російськомовний, німецькомовний, чеськомовний та ін. Отже, людей, які розмовляють українською мовою в Україні та за її межами, правилльно називати українськомовними.

• Олександр Пономарів (2017, див. вище) каже, що вживаніші варіанти: «англомовний», «франкомовний» (але «іспанськомовний», «німецькомовний»):

  Щодо слов'янських мов — потрібно вживати українськомовний, білоруськомовний, польськомовний, російськомовний. Не кажемо ж ми поломовний, чехомовний.

  Щодо инших мов — уживаніші варіянти франкомовний, англомовний.

  Але німецькомовний та іспанськомовний.

Додатково дивимося словники:

• «Словники України on-line» (2008) містять «англомовний»/«англомовність», але не «англійськомовний»;
• «Словник української мови» в 20 томах (2010–…) містить «англомовний»/«англомовність», але не «англійськомовний».

P. S.: Катерина Городоцька згадує «іспаномовний», Олександр Пономарів радить «іспанськомовний» — «Словник української мови» в 20 томах (2010–…) все-таки за «іспаномовний».

Висновки

Для тих, кому ліньки читати:

• Щодо «україномовного»/«українськомовного» — думки розходяться.
• Щодо «англомовного»/«англійськомовного» — навіть той, хто агітує за «українськомовний», наполягає на «англомовному».

Answer 2

У цій статті автор пропонує тезу добору питомого ключового слова:

"Це так як правильніше буде українськомовний, а не україномовний, англійськомовний, а не англомовний, тому що у перших випадках мається на увазі мова, а в інших – країна."

Це виключно теорія, а не практика/використання мови.

Люди говорять так, як склалося, а не так, як вважають в кабінетах окремі "науковці." (до речі, у тексті за посиланням не все добре з грамотністю:) )

Answer 3

Професор Пономарів диференціює між слов'янськими та іншими мовами.

Читач Дмитро хоче знати, якими з варіянтів і коли варто послуговуватися: україномовний і українськомовний, іспаномовний та іспанськомовний. Також йому цікаво, в яких випадках доречно вживати французькомовний і франкомовний, англійськомовний і англомовний.

Щодо слов'янських мов - потрібно вживати українськомовний, білоруськомовний, польськомовний, російськомовний. Не кажемо ж ми поломовний, чехомовний.

Щодо инших мов - уживаніші варіянти франкомовний, англомовний.

Але німецькомовний та іспанськомовний.

Як на мене, цьому підходу також бракує аргументації.

Втім, за відсутності альтернативних обгрунтувань, наводжу як відповідь.