4

Знайшов занадто багато синонімів, не розумію, який з них найкраще підходить/чи вони рівноправні:

Відписувати: 2. Письмово заповідати кому-небудь своє майно в спадок.

Заповідати: 1. Висловлювати свою передсмертну волю. (Здається, це ширше. Тобто, саме про волю, до якої може входити і бажання передати комусь майно).

Записувати: 3. що кому, перен., розм. Залишаючи у спадщину, зробити відповідний письмовий документ; відписати.

Відказувати: 2. розм. Заповідати комусь що-небудь перед смертю, залишати в спадок.

Чи я правильно розумію, що найкраще підходить відписувати? (На противагу занадто широкому заповідати і розмовним записувати й відказувати)

Чи є ще якесь слово, яке б своїм першим значенням мало саме "заповідати/передавати у спадок"?

  • 1
    @bytebuster тому що я можу сказати "на смертному одрі він заповів синам ніколи не забувати про велику місію їхньої фамілії", і це не буде про спадок. Тобто, передсмертна воля - це не завжди про спадок. – P. Vowk Apr 29 '17 at 23:15
  • 2
    @P.Vovk Важливо, який саме "спадок" цікавить Вас. Заповідати можна і матеріальне, і нематеріальне, і усно, і письмово. Відписувати - майно і письмово. (Згідно з Практичним словником синонімів української мови" С. Караванського) Та саме в частині матеріального і письмового заповідання ці слова - синоніми. СУМ для заповідати має необхідне Вам значення хоч не 1 пунктом, та й не 2. А У Караванського - 1. На противагу відписувати, 1 значення якого - відповідати письмово. – Oksana Gubrenko Apr 30 '17 at 6:39
  • 1
    @P.Vovk Українське законодавство якраз використовує заповідати як юридичний термін на позначення нотаріально посвідчувати заповіт, а не відписувати. Тобто, заповідати дійсно трошки ширше, я цього не заперечувала. Але для заповідати - оформлювати волю заповідача офіційним правочином є основним значенням (хоч і в поєднанні із значенням вислювлювати останню волю, що може й не оформлюватись офіційно). А для відписувати значення офіційно передавати у спадок є не основним, хоч і конкретнішим, аніж у заповідати, бо не може стосуватися чогось нематеріального. – Oksana Gubrenko Apr 30 '17 at 13:48
  • 1
    @OksanaGubrenko дуже-дуже дякую. Я майже точно тепер розумію, де доречніше буде вставити "відписала/в", а де краще залишити "заповіла/вів". – P. Vowk Apr 30 '17 at 15:14
  • 1
    Відома бабця з котом долучають ще варіант "переписати" у значенні "перезаповісти", змінити вигодонабувача за заповітом, що вже існує письмово чи лише у вигляді проекту-майбутньоспрямованої обіцянки. – Віталій Нечеса Apr 30 '17 at 20:17
5

«Заповідати», на мою думку, не занадто широке.

Так, воно має різні значення, але невизначеність між:

  • «заповідати <якась власність, що перейде нащадкам>» (річ, як правило, описується іменними частинами мови, наприклад — «… ту садибу»)   i
  • «заповідати <якась дія, яку мають зробити нащадки>» (дія, як правило, описується початковою формою дієслова, наприклад — «… поховати на батьківщині», або конструкцією «щоби …», наприклад — «…, щоби ти завжди піклувався про неї»)

— виникає вкрай рідко. Єдина можлива ситуація невизначеності, по-моєму, це коли дія виражена іменними частинами мови, наприклад — «я заповідаю тобі політ на параплані». Чи на мене наклали моральне зобов'язання полетіти на параплані, чи мені в спадок передали можливість полетіти на параплані, за яку вже сплатили авансом? Але, на мою думку, так кажуть вкрай рідко.

Використання конструкції «заповідати <якась власність, що перейде нащадкам>» не є помилковим, незважаючи на наявність паралельної конструкції «заповідати <якась дія, яку мають зробити нащадки>». Спільним між цими конструкціями, на мою думку, є те, що щось передається: а що саме — прохання/зобов'язання чи річ/можливість — це вже нюанси.

«Відписувати» відрізняється від «заповідати (власність)», на мій погляд, в першу чергу тим, що воно констатує письмову/офіційну передачу. Заповісти (власність), теоретично, можна і на словах — наприклад, якщо суспільство на певному етапі свого розвитку (чи певна спільнота) серйозно ставиться до людського слова, або якщо заповідач просто ще не встиг оформити заповіт юридично, лише на словах повідомивши родичів. Тобто «відписати власність» = «офіційно заповісти власність».

Так, «відписувати» не можна використовувати до дії, яку мають зробити нащадки — а-ля «він відписав дочці одружитися протягом року» (точніше, можна, але воно в такому випадку приймає значення просто відповіді в листуванні). Але, на мою думку, це пов'язане не з самою семантикою слова «відписати», а з тим, що письмові передсмертні доручення не мають юридичної сили. Якщо уявити таке суспільство, де передсмертне письмово оформлене слово померлого було б юридично обов'язковим до виконання (не лише в плані передачі майна, а й для якихось інших видів наказів), то в ньому, можливо, можна було б і відписати <дію, яку мають зробити нащадки>.

«Відказувати» і «записувати» в цьому значенні — розмовні.

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.