7

У чинному правописі подається шерег винятків іншомовного походження з подвоєнням:

Тільки в окремих загальних назвах зберігається подвоєння приголосних: анна́ли, бо́нна, бру́тто, ва́нна (ва́нний), мадо́нна, ма́нна (ма́нний), мо́тто, не́тто, па́нна, пе́нні, то́нна, білль, бу́лла, ві́лла, мулла́, ду́рра, мі́рра.

Чому всі пишуть "гетто"? Це не повний перелік винятків?

P.S. Тут знайшов винятки з "гетто". Але питання досі відкрите.

  • 1
    Думаю що правопис не має такого завдання - перелічити всі слова-винятки. Для цього є орфографічні словники. Запозичення слів відбувається постійно, за цим слідкують словники. Правопис лише вказує що винятки можливі, але для певних слів. – Artemix Apr 27 '17 at 8:09
  • 1
    Тлумачний словник української мови у 20-ти томах ГЕ́ТО services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=18225&page=618 . – Oleg Apr 27 '17 at 8:36
  • 1
    @OksanaGubrenko, той СУМ був виданий, ще за старим правописом – Oleg Apr 27 '17 at 8:40
  • 2
    Треба використовувати саме орфографічні словники. У тлумачних словниках більш м'який підхід до орфографії: можуть подавати застарілі слова, або лише один з варіантів написання нового слова, або навести більш сучасний варіант в той час коли орфографічний словник вкаже більш консервативний. – Artemix Apr 27 '17 at 8:47
  • 1
    «Орфоепічний словник», М. І. Погрібний, 1984, дає гетто [гéт:о], «Українська літературна вимова і наголос» під ред. М. А. Жовтобрюха, 1973, дає гетто [гéто]. – Yellow Sky Apr 27 '17 at 8:53
7

Не знаю, як правильно. Пропоную зібрати джерела за різні варіанти. Порядок сортування — з найновіших до старіших.

За «ге́то»:

За «ге́тто»:

За «ґе́тто»:

2

Відповідь на другу частину питання:

Чому всі пишуть «гетто»? Це не повний перелік винятків?

В правописі не сказано, що той перелік повний (хоча й не сказано, що він неповний). В такому випадку нема підстав припускати, що він повний. В такому випадку правопис слова «гет[т]о» регулюють словники.

Приклади слів, відсутніх в тому переліку, але із беззаперечним подвоєнням: «алло» (СУМ-11, СУМ-20), «гамма[-проміння]» (СУМ-11, СУМ-20), «донна» (СУМ-11, СУМ-20), «канна» (СУМ-11, СУМ-20).

  • Якщо б автори правопису слово "беладона" не згадали, то як ми мусили б його сьогодні писати, з огляду на те що у словниках трапляються обидві відміни? – Oleg Apr 27 '17 at 11:47
  • @Oleg, словники не всі рівноважливі. Є більш авторитетні, є менш авторитетні. Я не дуже на цьому знаюся, але, мабуть, мало б питатися так, як в найсучасніших словниках, виданих під егідою НАНУ (ну, за винятком очевидних одруків і помилок). – Sasha Apr 27 '17 at 11:56
  • Орфографічний словник (або правопи́сний) — словник, що містить перелік слів у їх нормативному написанні та розкриває слова лише в аспекті їх правопису. Орфографічний словник є показником сучасного йому правопису. Різновиди: загальні.., шкільні.., галузеві, словники-довідники для працівників друкарства — містять складні випадки, а також докладне викладення правописних норм та відомостей, необхідних для коректорської та редакторської роботи. – Artemix Apr 27 '17 at 13:30
  • @Artemix, не зовсім зрозумів суть коментаря. Ви маєте на увазі, що про написання слова не варто судити за тлумачним словником? Чи просто що орфографічний має пріоритет над іншими? (Чи ні те, ні інше?) – Sasha Apr 27 '17 at 15:13
  • @Sasha Це цитата з вікіпедії яка підкреслює зв'язок саме орфографічного словника із правописом. Тобто зміни у правописі призводять до змін у словнику. Є спеціалізовані (професійні) словники саме для використання коректорами. Саме ці словники є авторитетом у питаннях орфографії. – Artemix Apr 27 '17 at 20:24

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.