7

Це запитання також має відповідь (англійською):
Patterns for present tense verb conjugation

З уроків української мови я пам'ятаю, що дієслова мають різні дієвідміни, які чітко визначають закінчення в 3-й особі множини тепершнього часу, наприклад:

  • сидять
  • стежать

проти

  • стрижуть
  • співають

Але в деяких словах правильне закінчення є досить неочевидним, наприклад:

  • сиплять чи сиплють
  • бачуть чи бачать

Чи є якесь просте і зрозуміле правило для визначення правильної форми будь-якого дієслова?

  • 1
    Мені здається, в тих випадках, коли Вам важко визначити — ви просто живете на перетині різних діалектів, в одному з яких кажуть так, а в іншому — інакше. Тобто фактично (не за нормами офіційного правопису, а як люди кажуть) правильно і так, і так. Наприклад, в мене аніяких сумнівів, що тільки «бачать» — але при цьому я чув людей, що кажуть «баче», «ходе» (і, відповідно, в них має бути й «бачуть», «ходють»). – Sasha Apr 20 '17 at 15:16
  • 1
    Сипати: «Шумів ліс, віючи холодом в душі танкістів, сиплючи жар в їхні серця» (Юрій Яновський), «Поки гестапівець, сиплячи прокльонами, сичав і зводився з землі на ноги, .. в полі, недалеко від села, спалахнуло червоне полум'я» (Дмитро Бедзик). – Sasha Apr 20 '17 at 15:18
  • Тут я згоден, але все ж не скрізь це працює, мені здається. Наприклад, я не можу собі уявити стрижать або сидють. І все ж хотілося б знати правильну форму з точки зору українського правопису. – BartoNaz Apr 20 '17 at 15:23
  • Ви, звісно, можете звертатися до інших форм, що у Вас у пам'яті зафіксувалися більше, наприклад, можливо, 3-ї особи однини («„ходе“ чи „ходить“?») — але якщо Ви справді живете на перетині (одні кажуть так, інші — інакше), то навряд чи це Вам допоможе. Лише дивитися в словники (в правописі є правила поділу на дієвідміни, але вони доволі нетривіальні, як на мене). – Sasha Apr 20 '17 at 15:27
  • Додав шапку відповідно до ukrainian.meta.stackexchange.com/questions/1 – bytebuster Apr 20 '17 at 15:42
2

Професор Ющук І.П., Практикум з правопису і граматики української мови (2012).

§ 82. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах

Дієслова в теперішньому часі (щ о р о б л ю ? щ о р о б и ш ? і т.д.) і в простому майбутньому (щ о з р о б л ю ? щ о з р о б и ш ? і т.д.) змінюються однаково.

За характером закінчень дієслова в цих часах діляться на дві дієвідміни.

...

  1. До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї ооби множини, в закінченнях мають –е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення –уть (-ють): пишеш, пише, пишемо, пишете, пишуть; співаєш, співає, співаємо, співаєте, співають. До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї ооби множини, в закінченнях мають –и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): мовчиш, мовчить, мовчимо, мовчите, мовчать; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте, стоять.

  2. Дієвідміна дієслова весь час залишається тою самою. Тому, щоб перевірити, що написати в закінченні: букву е чи и, є чи ї; закінчення –уть чи – ать, -ють чи -ять, — досить за будь-якою особою визначити дієвідміну цього дієслова. Наприклад, чуємо [дишиемо] і вагаємося, яку букву писати в закінченні: е чи и. Змінюємо дієслово: [дише] — виразно чується закінчення ; отже, й у попередній формі треба написати е: дишемо. Так само чуємо [сидеите], а пишемо сидите, бо в закінченні форми [сидитˊ] чітко звучить и, не е. Найчастіше правопис закінчень перевіряють за 3-ю особою множини: несемо, бо несуть (І дієвідміна); сидимо, бо сидять (II дієвідміна), але можна це так само робити за 3-ю особою однини

§ 83. Визначення дієвідміни дієслова за його неозначеною формою

Іноді важко визначити дієвідміну дієслова за особовими закінченнями — вони чуються невиразно. Наприклад, можемо вимовити [бореицˊцˊа] і [бориецˊцˊа], [борˊуцˊцˊа] і ]борˊацˊцˊа], але писати треба лише бореться, борються. У такому разі дієвідміну дієслова визначаємо за його неозначеною формою.

Якщо в неозначеній формі перед -ти дієслово має суфікс -і- (-ї-), -и- або після шиплячого -а- і цей суфікс у 1-й особі однини (щ о р о б л ю ? ) випадає, то це дієслово належить до II дієвідміни. Інші дієслова належать до І дієвідміни.

Наприклад, у дієсловах белькотітибелькочу, кроїтикрою, волочитиволочу, стелитистелю, мовчатимовчу в 1-й особі однини суфікси -і-, -и- та після шиплячого -а- випадають—отже, ці дієслова належать до II дієвідміни: белькотиш, кроїш, волочиш, стелиш, мовчиш і т. д.

А в дієсловах радітирадію, захищатизахищаю суфікси -і- та -а- не випадають—отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: радієш, захищаєш і т. д.

У дієсловах белькотати, полоти, в’янути, волокти нема названих вище суфіксів — отже, ці дієслова належать до І дієвідміни: белькочеш, полеш, в’янеш, волочеш і т. д.

У дієсловах бити, пити, лити. жати, почати звуки [и] та [а] не суфікси — отже, ці дієслова також належать до І дієвідміни: б’єш, п’єш, ллєш, жнеш або жмеш, почнеш і т. д.

Із цього правила є винятки:

а) дієслова хотіти, гудіти, сопіти, ревіти, іржати і похідні належать до І дієвідміни: хочеш, гудеш, сопеш, ревеш, іржеш і т.д. (хоч за всіма ознаками мали б належати до ІІ дієвідміни);

б) дієслова бігти, боятися, стояти, спати і похідні належать до II дієвідміни: біжиш, боїшся, стоїш, спиш і т.д. (хоч за всіма ознаками мали б належати до І дієвідміни);

в) дієслово сукати може належати і до І, і до II дієвідміни: сукаю, сукаєш і т.д. або сучу, сучиш і т.д.

І додає пан професор такі поради.

Та це ж просто...

К м і т л и в и й .

Коротше кажучи, випадають суфікси -и-, -і-, -(ш)а- — отже, це II дієвідміна, пиши в закінченнях и. Не випадають або їх нема —І дієвідміна, пиши е. А винятки легко перевірити за 3-ю особою однини: хоче, гуде, сопе, реве, ірже, біжить, стоїть, боїться, спить.

Д о п и т л и в и й .

Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін через те, що в них різні суфіки в неозначеній формі: хропти і хропіти, волокти і волочити, слатися і стелитися, бурмотати і бурмотіти, свистати і свистіти... Отже, як їх не напишеш — буде правильно: хропеш і хропиш, стелеться і стелиться, бурмочеш і бурмотиш... Але не “бурмочиш”!

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.