13

Якими мовними засобами можна ефективніше відмежувати, розрізнити для слухач·ів/читач·ів фемінітив, цебто форму жіночого роду, напр. отаманша, докторка, міністерка від схожої чи й повнозбіжної форми на позначення „дружина, шлюбна партнерка «назва професії», «назва діяльності», «назва зайнятості» чоловіка“, як-то отаманша = дружина отамана, докторка = дружина доктора тощо?

На думку спадає лише контекстуальне прояснення штибу „міністерка підписала наказ про“, „отаманша повела свою ватагу до бою“ тощо.

6

Натрапила на інтерв'ю з Оленою Малаховою, "кандидаткою філологічних наук, доценткою, радницею з питань політики гендерної рівності та антидискримінації в освіті міністерки освіти і науки України", у якому "мовознавиця" з-поміж іншого говорить і про запитуване.

За якою логікою тим чи іншим іменникам, що називають професію, посаду, сферу діяльності, призначають той чи інший суфікс? Тобто, чому виступантка, а не, скажімо, виступеса?

Тут важливо згадати про особливості процесу словотворення. Найбільша кількість фемінітивів утворені від іменників чоловічого роду. От є у світі якась реалія, процес – і спочатку від цієї назви утворився, як правило, іменник чоловічого роду, а вже потім від нього за допомогою «жіночих» суфіксів – відповідний іменник жіночого роду (учитиучит-ельучитель-к-а). І через частотність саме такого ланцюжка іноді буває важко утворити милозвучні фемінітиви. Там, де словотворення відбулося паралельно – «дослід-ник» і «дослід-ниц-я» – усе всіх влаштовує.

Загалом в українській мові є понад 13 суфіксів, які можуть утворювати іменники – назви осіб жіночої статі. Серед них найпродуктивнішими є суфікси -к- (учителька, директорка, лідерка, винищувачка), -иц- (урядовиця, авантюрниця, очільниця), -ин- (філологиня, філософиня, своякиня), -ес— (агентеса, адвокатеса, критикеса), меншою мірою -ис- (актриса, редактриса). До речі, деякі суфікси можуть утворювати варіанти фемінітивів з однаковим лексичним значенням: мовознавиця і мовознавчиня, чемпіонка і чемпіонеса, водійка і водійчиня.

Є суфікси -ш-, -их-, які, утворюючи фемінітиви, вносять до лексичного значення слова додатковий компонент. Тож «генеральша» – це не жінка на генеральській посаді, а дружина генерала, директорша – дружина директора. А слова «повариха», «ткачиха» (дружина ткача) часто набувають і зневажливого відтінку (порівняйте з нейтральними «куховарка», «ткаля»). Тому ці суфікси я б не радила використовувати, якщо ви утворюєте фемінітив.

Щодо логіки, за якою обирається суфікс, то передусім спрацьовує не значення слова. Більше впливає корінь – з якої мови він прийшов, на який звук закінчується, чи діють правила щодо чергування приголосних у процесі додавання суфіксів. Хоча вже можна говорити й про семантичну тенденціювикористання суфікса -ин- для творення назв жінок за діяльністю в науковій сфері: філологиня, історикиня, фізикиня. Хоча от «етнографиня» – не дуже сприймають через оте «графиня» на кінці.

Далі "мовознавчиня" радить, як зробити мову гендерночутливою.

Найперше – захотіти цього, це вже половина справи. Інструментально – окрім стратегії фемінізації (творення й уживання фемінітивів) можна застосовувати ще стратегію нейтралізації (уникнення акценту на статі). Замість «студентки і студенти» можна сказати / написати, наприклад, «студентство», також «учительство», «читацька аудиторія», «медіаспільнота» – українська мова дає неосяжне поле для творчості.

Також пані Олена Малахова інформує:

Цього року у Харкові в листопаді відбудеться перший міжнародний лінгвістичний конгрес «Гендер-PRO 2: гендерна лінгвістика і динаміка мовної норми», присвячений саме творенню й уживанню фемінітивів. На нього приїдуть мовознавиці й мовознавці з тих країн, у яких вже відбулися мовні реформи чи відбуваються схожі процеси. Формується група українських лінгвістів/-ок, щоб здійснити дослідження й випрацювати на науковому підґрунті певні рекомендації щодо творення й уживання фемінітивів: який суфікс з яким коренем краще використати, чи відбудеться чергування, чи мають бути якісь стилістичні межі тощо. Мовна норма – це явище динамічне, на відміну від правопису, який певною мірою є статичним, але останній не регулює утворення фемінітивів.

Тож стежте, якщо кого цікавить тема.

  • 2
    І, звісно, «фемінітиви» у Вікіпедії. Там зараз є і стаття, і незатведжені зміни до неї, тож цікаво глянути і те, й інше. – ata_zh Jul 27 '17 at 12:43
5

Ніяк.

Історично так склалося, що терміни для «дружина назва_зайнятості_чоловіка» і «особа жіночої статі, яка займається назва_зайнятості» — еквівалентні або дуже близькі між собою. З часів емансипації жінок ще не з'явилися мовні інструменти для позначення такої різниці.

Наприклад, в українській є слово генеральша — жінка генерала.

Але не варто засмучуватися: в інших мовах — усе те саме. Наприклад, англійське слово queen (слово, яке радше позначає вид зайнятості, а не сімейний стан) є коґнатом українського слова жона, тому що вони обидва походять із ПІЄ *gwen- (жінка, дружина).
Ще трошки подробиць у словнику Фасмера.

І до речі, саме слово «генерал» (також generate, genetics) походить від Лат. genus (вид речей, об'єктів тощо), а воно, у свою чергу — від ПІЄ дієслова *gen- (народжувати, виробляти), яке споріднене з *gwen-.

  • 1
    Ви, мені здається, губите те, що не всі такі слова мають розподіл значень «50% ймовірності, що жінка професіонала — 50% ймовірності, що жінка-професіонал». Деякі слова, наприклад та ж отаманша, мають помітку «рідко» біля одного зі значень (хоча конотація може змінюватися з часом), а деякі, наприклад поетеса, — взагалі лише одне значення. – Sasha Apr 20 '17 at 13:43
  • @Sasha, так. Але у запитанні йшлося про «як відмежувати?», і я це розумію як пошук більш-менш універсального морфологічного правила, яке можна застосовувати до довільного кореня. А такого правила не існує. – bytebuster Apr 20 '17 at 15:39
  • 1
    Здається, суфікс -ес- більш-менш однозначний (принаймні поетеса — не дружина поета, а стюардеса — не дружина стюарда). Здається, різні суфікси мають різні розподіли ймовірностей. – Sasha Apr 20 '17 at 15:46
  • @Sasha, цілком можливо. Якщо є така статистика, то це буде чудовою конкуруючою відповіддю. – bytebuster Apr 20 '17 at 15:48
  • Нмд, слів, які позначають дружин, набагато менше використовується в нинішній мові, тож відрізняти можна за часом написання тексту. Та ж міністерка є точно міністром сама по собі. – ata_zh Jul 27 '17 at 12:41

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.