Натикнувся на статтю, в якій згадується «реабілітаційно-відновний спортивний центр у Дніпрі планують будувати…»
Мені це слово здалося незвичним.
Словники мають як статтю відновний, так і відновлювальний, з повністю однаковою семантикою:
Стосовний до відновлення.
Чи є між цими словами якась різниця? Цікавить, у першу чергу, контекст медичної галузі, але і дізнатися про інші контексти також було б цікаво.
В одному випадку йдеться про пасивну здатність, в іншому про активну.
Так, відновний це прикметник, що вказує на здатність бути підданим певній дії (тобто пасивну здатність). Тоді як відновлювальний - це прикметник, що вказує на призначення виконувати дію чи здатність/властивість виконувати дію (активну здатність). Тобто автор припустився помилки.
Дуже раджу цю статтю: Кочерга О., Пілецький В. ПРОЦЕСОВІ ПРИКМЕТНИКИ В НАУКОВІЙ МОВІ, 2010
Розглянуто структуру та способи творення процесових (віддієслівних) прикметників на позначення активної та пасивної здатности об’єкта, тобто здатности бути підданим дії (пасивна здатність) або призначення виконувати дію чи здатність брати участь у процесі (активна здатність).
Наведу два уривки:
Віддієслівні прикметники з кінцевим -овн(ий) та пасивні дієприкметники минулого часу в двослівних найменуваннях об’єктів дії різняться семантично: нехтовний член — це той, що його можна викинути будь-коли, а нехтуваний член — це той, що ми його викидаємо у певний момент виконання дії; регульовний — такий, що його можна регулювати тоді, коли треба, а регульований — це той, що ми його регулюємо саме зараз або взагалі в певний проміжок часу виконання дії; інтеґровний — той, що його можна проінтеґрувати (і на то є низка критеріїв), інтеґрований — той, що його інтеґрування є предметом цього допису.
На сьогодні вже майже зовсім втрачено відчуття семантичної відмінности між спільнокореневими прикметниками, що означають призначення до певної функції/дії (рятувальний човен, фільтрувальний пристрій, гартувальний розчин, коксувальна піч) та здатність/властивість виконувати дію (рятівна соломинка, фільтрівний ґрунт, йонізівне проміння, гартівне середовище). Прикметники, що вказують на призначення до дії, переважно творяться додаванням до дієслівної основи суфікса -льн- (чита-льн-ий, роздава-льн-ий, фільтрува-льн-ий, гостри-льн-ий, дої-льн-ий), а прикметники, що означають здатність предмета виконувати дію — передусім додаванням суфікса -н- до найпродуктивнішої в науковій мові дієслівної твірної основи із суфіксом -ува- (гарт-ува-ти — гарт-івн-ий, руйн-ува-ти — руйн-івн-ий. У цих дієсловах -ів- — це трансформ суфікса основи -ува-, коли до нього приєднують суфікс -н-, пор. також пан-ува-ти — пан-ів+н(ий), кер-ува-ти — кер-ів+н(ий) (від суфікса -ува- відтинаємо кінцевий голосний а, а звук у чергуємо з і: гарт-ув(а)-ти — гартівний).
Можливо, [тонка й несхопна] різниця у більш активній чи пасивній позиції відповідно: "відновлювальний" як "той, що відновлює" (англ. recovering, reconstructing [surgery], рос. восстанавливающая, возобновляющая [хирургия]), однак "відновний" як "той, що піддається віднові; який [ще] можна відновити" (як "[не]відновні копалини", англ. [un]renewable fossils, рос. [не]возобновимые ископаемые). Наприклад також "[не]відновний збиток від пожежі, потопу, російської агресії тощо".
