13

Шукаючи перекладів до рос. слова "противень" натрапив на сторінку у «Словопедії».

Серед можливих перекладів є "сунія" та "панівка". Пошук в Ґуґлі не дає гарних прикладів для "сунія" та лише коротке визначення для "панівка".

Підкажіть доречні приклади використання цих слів, будь ласка.

10

Те, що Ви цитуєте — словник 1924–1933 років. Не дивно, що деякі зі слів, згаданих там, частково вийшли з ужитку. Сучасні словники «панівку» та «сунію», наскільки я знаю, не фіксують.

Сучасний еквівалент російського слова «противень» — де́ко:

  • Відмінювання в «Словниках України on-line» УМІФ (2006):

    де́ко — іменник середнього роду:
    н. в. — де́ко (мн. — де́ка);
    р. в. — де́ка (мн. — дек);
    д. в. — де́ку, де́кові (мн. — де́кам);
    з. в. — де́ко (мн. — де́ка);
    о. в. — де́ком (мн. — де́ками);
    м. в. — де́ку (мн. — де́ках);
    к. в. — де́ко (мн. — де́ка).

  • Визначання в «Словнику української мови» (2010–…):

    ДЕ́КО, а, с. Металевий лист, перев. із загнутими краями, для випікання, смаження.

    На засмалених деках височіли два окороки, під стелею звисала рожева шинка й домашні ковбаси (В. Кучер);
    Мені дух забило від погляду на припік: бабині руки чаклували над струдлями на декові, <…> пахучою засмагою мастили пироги (Є. Пашковський).

  • Стаття в українській Вікіпедії:

    Де́ко — посудина, що має дно з тонкого металевого, скляного чи керамічного листа із загнутими краями та невисоким бортиком, для смаження та випікання їжі; форма для випікання. Інші назви — дечка, лист (для випікання), листик.

Також є гіперонім: лист.

  • 1
    Ось у цьомому цікавому обговоренні є ще з десяток варіянтів назви того предмета. – Yellow Sky Apr 4 '17 at 22:07
  • 1
    @YellowSky, дуже цікаво. Ще трішки прикладів є тут. – Sasha Apr 4 '17 at 23:17
  • Дякую за таку розширену відповідь. В більшості випадків дійсно цікавить переклад, тож відповідь (а особливо додаткові варіянти) дуже доречна. Проте де можна таки подивитись на приклади використання саме "сунія" та "панівка". Можливо в них є інші красномовні синоніми окрім "деко" ? – ColdLearning Apr 6 '17 at 21:05
  • 1
    @ColdLearning, якщо чесно, не думаю, що десь можна подивитись на приклади використання. Це схоже на рідкі діалектні слова, що майже не застосовуються на письмі. Посилання на інші (також діалектні і рідкі) синоніми наводив Yellow Sky і я в коментарях вище. – Sasha Apr 6 '17 at 23:20
6
  • «Сунія». Інтернет такого слова майже не знає — знаходить всього 125 результатів, з них переважна більшість: одруки, результати неправильного розпізнавання, власні назви, іншомовні слова або цитування тієї самої словникової статті. Але таки є:

    • Серіал «The Walking Dead», сезон 5, серія 13 «Forget» в перекладі UATeam («І мертві підуть» і «Забудь» відповідно), 33:12:

      [Сем:] Що ти тут робиш?
      [Керол Пелетьє:] А ти що тут робиш?
      [Сем:] Я пішов за тобою. Сподівався, що ти приготуєш ще печеннячок, а ти пішла сюди.
      [Керол Пелетьє:] Я можу приготувати ще. Можу цілу сунію тобі зробити. Хочеш?

    • Рецензії на книгу Горана Петровича «Острів та інші видіння»:
      • Рецензія Андрія Гуренка:

        За Петровичем, «світ був округлою сунією» (залізна бляшанка для випічки хліба), яка «оточена по краях розповіддю».

      • Рецензія Євгенії Гай:

        Сни тут вагоміші за «яву», а леґенди існують у паралельному до сьогодення вимірі, адже «світ є округлою сунією, що обрамлена розповіддю».

    • Зоряна Гук «Постмодерністська інтерпретація міфу про Геро і Леандра у романі Мілорада Павича „Внутрішня сторона вітру“»:

      Наприкінці цієї частини роману М. Павич створює перспективу прострово-часової картографії за допомогою запису на мідній гравюрі круглої сунії: «... на зовнішній стороні круглої сунії була намальована мапа світу, неба і землі, мапа всього видимого і невидимого простору...».

  • «Панівка» («пановка»). Інна Царалунга в статті «Назви посуду в українських актових книгах кінця ХVІ – початку ХVІІ століття» пише:

    Як різновид (або синонім) сковороди визначаємо слово панεвъка: панεвокъ двѣ (ДМВН, 1650, 193), похідне від панва «сковорода», запозиченого від польськ. panew «сковорода» (ЕСУМ, IV, 274). Номен пановъ «сковорода», ХІІІ ст., міститься у праці І. Срезневського (Срезневський, ІІ, 876). У перекладних словниках пізніших століть пановка/панівка – «каструля» (Желехівський, ІІ, 599), панівка «частина рушниці; заглиблення у механізмі млина; деко» (Грінченко, ІІІ, 92). У сучасному літературному мовленні збереглося лише одне із значень: панівка «частина затвора у пістолетів і рушниць» (СУМ, VI, 45). В усному регіональному мовленні вживається зрідка: пановка «сковорода; каструля; ринка» (Верхратський, 446), панівки, мн. «частина млина, куди сиплеться чисте зерно». (Шило, 193).

    Тому не дивно, що пошук в Інтернеті наразі знаходить панівку (або пановку) лише в сучасному значенні («частина затвора»), або як іншомовне слово чи власну назву.

  • 1
    величезне дяюку за додаткову розширену відповідь. Якраз те, що шукав – ColdLearning Apr 10 '17 at 22:04

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.