Яке походження слова “Карк”?

Question

КАРК (чол.) - задня частина шиї з верхньою частиною хребта, зашийок. Похідні: КАРКОЛО́МНИЙ, КАРКОЛО́МНІСТЬ.

Таке ж слово можна почути і в польській мові. Але хто в кого його запозичив?

Answer 1

Слово карк у так самому сенсі є і в російської мови.

Задняя часть шеи с верхней частью позвоночного столба.

Як ви помітили, таке слово є і в польскої мови. Тут повідомляється, що:

Від прото-слов'янського *kъrkъ.

Схоже, що це слово дійсно має таке походження, бо подібне слово є у багатьох слов'янських мов. У наступному посиланні, в свою чергу, мовляється наступне:

З прото-індоєвропейської *kr̥ko-.

Індо-європейське слово має схожість з санскритом कृकाट (kṛkāṭa), галльською cricon. Не дуже переконліві збіги з давньоскандинавською kverk, латинською gurges, gurgulío.

---

Згоден з паном chizh:

У тому ж посиланні зустрічається таке:

Давньоукраїнська: коркъ (korkʺ)
Давньопольська: kark

Додав посилання до назв мов, аби не плутали з старо-.

Цікаво, що в російській мові теж є корінь корк, наприклад закорки:

Значение
ед. нет, разг. заплечье и поясница; место на спине, на котором человек носит, таскает кого-либо ◆ Ну,… вставай, садись на закорки — снесу. Л. Н. Толстой ◆ Очень много было провожающих: соседи, друзья, родственники, украинцы и русские, помогали нести вещи, вели больных, а то и несли их на закорках. А. Кузнецов, «Бабий яр», 1970 г.

Синонимы
устар. (Даль): закукры, закорточки, забедры, кукорки, закрошни, закрошки

Тут дійсно є питання з о/а, яким чином відбулась зміна.

Answer 2

Обидві мови отримали це слово у спадок від праслов'янської.

Прошу звернути увагу на такі відомості: польське kark походить від праслов'янського *kъrkъ, від якого також походить староукраїнське коркъ, в той час як старопольська вже мала варіант kark.

Справжня проблема полягає у пошуку відомостей, щодо переходу українських о в а в подібних ситуаціях. Ці відомості необхідні для того, щоб з'ясувати чи вплинув польський варіант на український, або ж коркъ перейшов у карк питомим чином.

Answer 3

Офіційно, українське слово карк вважалося запозиченням з польської мови. Російське, очевидно також. Щоправда, там є деяка семантична відмінність його вживання в українській мові на відміну від російської. Адже, переважно як діалектизм, карк вживається, також, у значенні цілої шиї, як і у деяких західних слов'ян. Це й більше зближує його, зокрема, з чеським словом. Згідно з "Тлумачним словником польської мови" Александра Брюкнера (Alexander Bruckner "Slownyk etymologycznyi jezyka polskiego"), карк є "прасловом" ( можливо праслов'янським. Вчений також вважав за необхідне порівняти з індійським словом " krkety" - кола шиї. Також існувало в діалектах української мови слово "ґарґала", яке однак може бути так званим "false cognate" зі словом "карк" (наприклад через непряму спорідненість) або ж "false friend" (трохи змінене значення - адже означає воно, зокрема, "горло".