Думаю, що це відродження старого західноукраїнського слова "світлина". На відміну від неологізмів, воно вже має досить довгу історію існування.
Словник української мови (СУМ-11):
СВІТЛИ́НА, и, жін.
1. зах., заст. Фотографія. Багато з тих листів, світлин і рукописів моїх і Франка знищила воєнна хуртовина (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 424).
Крім того, світлину у значенні "фотографічний знімок" наводять словники 20-30-х років:
Російсько-український академічний словник 1924–33рр.
Зас’ёмка –
3) (снимок) зняток; (-тку), зні́мок (-мку), світли́на, фотогра́фія.
Недоде́рживать, недодержа́ть – недоде́ржувати, недоде́ржати, недотри́мувати, недотри́мати що, чого́.
- Недоде́ржанный – недоде́ржаний, недотри́маний.
• -ный снимок, фотогр. – недоде́ржаний зні́мок (зня́ток), -на світли́на.
Російсько-український словник технічної термінології 1928р.
Фотография – фотогра́фія;
- ф., снимок – ф., світли́на;
• ф. мгновенная – ф., с. миттьова́;
• ф. стереоскопическая – ф.-стереоскопі́чна;
• ф. трехцветная – ф., с. трикольоро́ва.
Російсько-український словник ділової мови 1930р.
Снимок (фотографический) – світлина.
Фотография –
1) (заведение) – фотогра́фія, світлярня;
2) (фотографическое изображение) – світлина; снимать -фию – фотографува́ти, світлити.
Тобто в усіх словниках "світлина" означає "фотознімок". Видно, що у словниках 20-30-х років обидва слова є повними синонімами.
Додам, що на фотографічних форумах мені зустрічалися дещо ліричні тексти, де фотографи порівнювали своє мистецтво із живописом, але замість фарб у цьому мистецтві використовується світло. З цієї точки зору "світлина" підкреслює саме цей аспект фотографії і, можливо, через це людям подобається слово, що походить від слова "світло".