24

У тлумачному словнику (http://sum.in.ua/s/nadpys) дізнаємось, що "надпис" це те саме що, 'напис'. Чи дійсно значення слів не відрізняються і яке з них природніше для вживання у мовленні?

  • 4
    Це те саме. Проте «надпис» у мовленні зустрічається набагато рідше, якщо, звісно, не в жіночому роді :-) Можна пофантазувати, що префікс «над-» несе якийсь особливий зміст, але я не знайшов підтверджень цьому. Хоча результатом «надписування» буде саме «надпис», та це штучна побудова. – Ukurainajin Mar 17 '17 at 2:06
  • 1
    @Ukurainajin там дійсно є підтвердження, в етимології цих слів, що префікси в них відповідно означають «над» – це над чимось і «на» – на чомусь, але не знайшов жодних результатів, що ці слова мають означати щось дійсно різне. В тих слов'янських мовах, для яких я знайшов означення для цих слів, здається, що «надпис» є таким собі або неповним або застарілим синонімом до слова «напис» (крім хорватської). – Jack Mar 24 '17 at 18:16
  • 1
    Суб'єктивно для мене «надпис над заголовком» і «напис над заголовком», «надпис на монеті» і «напис на монеті» — одне й те саме, хоча я віддав би перевагу слову «напис». Але «надпис назви міста» спершу виглядає кострубато у порівнянні з «напис назви міста». Хоча це можна пояснити незвичкою: після тривалого пошуку на цю тему, де постійно доводилося стикатися із словом «надпис», я настільки звик до нього, що вже не бачу різниці між ним і словом «напис» в останньому прикладі. – Jack Mar 24 '17 at 18:23
14

"Напис" є найбільш вживаним та природнішим.

Як слушно зауважив @Sasha, "Щодо «найбільш вживаним» можна підтвердити, наприклад, кількістю вжитків у гугл-книжках українською (430 vs. 175), або у частотному словнику художньої прози MOVA.info (238 vs. 8), або лейпцизькому корпусі 2014 (18 875 vs. 1 670)."

Щодо ж природнішого, то відносна вживаність також є й непрямим свідоцтвом того, як слово сприймають більшість мовців. (@Sasha, дякую ще раз за це спостереження.)

Додам, що мені особисто (суб'єктивно, звісно) варіант "надпис" відчувається або як суржик (свідоме чи несвідоме уподібнення до російського "надпись"), або як архаїзм (у прикладах з класиків у словниках чи деінде можна зустріти, але то тексти сторічної чи більше давності).

| improve this answer | |
  • Ласкаво просимо на сайт Ukrainian Language.SE! Будь ласка, завжди обґрунтовуйте ваші відповіді. Ось корисний допис, який розповідає, які запитання і відповіді ми вважаємо якісними, а які — ні. – bytebuster Mar 18 '17 at 16:20
  • @Sasha, признаюсь, мені й на думку не спало шукати статистично-цифрове підтвердження в цьому випадку, настільки "надпис" мені "не звучить" українським словом. Втім, Ваше люб'язне доповнення підтверджує невелику вживаність, хоча результат у гугл-книжках мене трохи дивує, mova.info (~3%) найближче до очікуваного, цікаво було б порівняти субстрати, але я за це не візьмусь, даруйте. – Quaesitor Veritatem Mar 20 '17 at 22:42
  • @Sasha, так, сприйняття природне-неприродне - суб'єктивне, хоч я б чекав, що переважна більшість мовців матимуть таке ж саме відчуття...Так чи інакше, відносно мала вживаність опосередковано свідчить на користь меншої природності для більшості мовців, ні? ;) На мою думку сучасний мовець в теперішній, доволі русифікованій, Україні вживатиме "наДпис" тільки помилково, через вплив відповідного російського слова "надпись" яке може бути більше "на слуху". – Quaesitor Veritatem Mar 20 '17 at 22:46
2

Загляньмо в СУМ.

НА́ДПИС, у, чол. Те саме, що напис. Мармурові скрині над значними покійниками, з пишними арабськими надписами.. пообсипались та завалились від часу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 121); На стіні естради і ще в двох-трьох місцях розліплені свіжі афіші з надписом великими червоними літерами: «Підеш — не вернешся» (Іван Кочерга, II, 1956, 65).

НА́ПИС, у, чол. Короткий текст, уміщений на чому-небудь. На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом над могилою гетьмана (Нечуй-Левицький, I, 1956, 338); Юрко запримітив умить якісь написи, видряпані, мабуть, нігтем на сірих стінах (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 406); // Стародавній текст, вирізьблений, висічений і т. ін. на твердому матеріалі. Часом з'являвся несподівано у фрамузі стіни фонтан, весь покарбований написами з корану (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 123); Розпечене азербайджанське сонце сліпучо виграє на сірих надгробках з тюркськими написами, зазирає у темні западини печер (Олесь Донченко, II, 1956, 80).

Як на мене, "афіша з надписом" чується природніше, ніж "афіша з написом". Назагал, надпис: (1) конкретний текст, а не просто "якийсь" напис; (2) надпис може бути друкований, напис радше писаний рукошма; (3) резолюція директора над текстом заяви є, безперечно, і напис, і надпис.

| improve this answer | |
  • 1
    Не розумію як із тлумачень СУМу випливають Ваші висновки. Чи це не висновки, а просто дві різні позиції (мовляв, по-СУМівськи і на Ваш погляд)? – Sasha Aug 18 at 14:56

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service, privacy policy and cookie policy

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.