14

У одному розважальному відео почув слово "шрайбати". Воно вживається в багатьох місцях, зокрема, у реченні:

шрайбати українські диктанти

Перше, що спадає на думку – це "писати".

Чи це так? Яке походження цього слова і георгафія вживання?

Бо я, наприклад, його вперше чую.

6
  • @bytebuster, навіть так.
    – Sasha
    Mar 13, 2017 at 23:06
  • 1
    @Sasha ба більше sum.in.ua/s/shkrjabaty (3. перех., перен., зневажл.)
    – chizh
    Mar 13, 2017 at 23:29
  • @chizh, хм, ніколи б не подумав, що «шкрябати» споріднене зі «schreiben» — але, мабуть, Ви праві.
    – Sasha
    Mar 13, 2017 at 23:44
  • @Sasha за етимологію сказати нічого не можу, тут треба обережно, бо на "скрябати" ґуґл видає творчість фоменка, але звучання і зміст співпадають. можливо, це пізніший вплив германських мов на українську
    – chizh
    Mar 13, 2017 at 23:48
  • 2
    я з цим словом знайомий з іншої германської мови. походить від латинського scribo а те від *skreybʰ. тут подано спільнокореневе походження від *skreybʰ для скребти. тут шкребти-шкрябати подається як спільнокорінне до скребти. да і посуті процес письма від руки - це нашкрябання символів по поверхні
    – chizh
    Mar 14, 2017 at 0:11

2 Answers 2

16

«Шра́йбати» — очевидно з німецького schreiben ⟨шра́йбен⟩ «писати». Дієвідмінюється так: schreibe, schreibst, schreibt — тобто основа schreib-, тому логічно, що українці шрайбають, а не шрайбеняють/шрайбенять/шрайбенють.

Вживається, як мінімум, у Львові. Але точний регіон установити важко. Я припускаю, що в різних регіонах воно може мати й різний рівен вжитку (десь — місцеве широковживане слово, а десь — рідковживане арґо), і різні відтінки значення (десь — писати, а десь — саме абияк писати):

  • Олекса Горбач «Арґо українських школярів і студентів» (1966), ст. 204–206:

    Понад 350 школярських арґотизмів 1930-их pp. із середніх шкіл Львова (Л), Тернополя (Т), Дрогобича (Д), Станиславова-Іванофранківська (С), Коломиї (К) й Золочева (3) зібрали ми в 1948—52 pp. на еміграції; львівські арґотизми полягають здебільша на наших власних поміченнях з тих років (філія Академічної гімназії у Львові), підтверджених відповідями дальших інформаторів; більшість цих арґотизмів у позавузькошколярських ділянках, як звичайно, тотожня з виразами вулично-злодійського арґо. Арґотизми інших осередків це деколи всього діялектні вульґаризми даного говіркового масиву. Крім позичень з польської мови та з польського школярського й вуличного арґо, зустрічається низка германізмів — залишки здебільша ранішого підавстрійського школярського побуту.

    <…> II <…> г) <…> шрайбува́ти Л[ьвів, ]Д[рогобич, ]Т[ернопіль], шра́йбати (нім. schreiben «писати»), шкрі́бати «писати»; <…>, нашкрі́бати Л[ьвів, ]Т[ернопіль] «написати (багато)»; <…>, відшрайбува́ти Л[ьвів] «відписати (завдання)»; <…>.

  • Наталя Хобзей, Ксеня Сімович, Тетяна Ястремська, Ганна Дидик-Меуш «Лексикон львівський: поважно і на жарт» (2009), анотація і ст. 127, 348–385, 630, 639:

    Фіксація особливостей мовлення Львова XX століття — мета цієї праці. Джерелами стали насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян.

    • відшрайбува́ти шк[ільне] переписати; списати (завдання, вправу тощо) (ст) | → відвалити
    • нашкра́бати (нашкрібати) 1. пошкрябати (поверхню) (ср, ст) 2. неакуратно, недбало написати (м, ср, ст)
    • нашкрі́батинашкра́бати
    • нашра́йбати шк[ільне] недбало написати (завдання, вправу тощо) (ст, ср, м)
    • шкрі́бати (шкря́бати) писати (перев. недбало) (м, ср, ст) | шра́йбати
    • шкря́батишкрібати (м, ср, ст)
    • шра́йбати недбало, неохайно писати (м, ср, ст) | шкрі́бати (шкря́бати)

    Позначки: «м», «ср», «ст» — «молодше покоління», «середнє покоління», «старше покоління».

  • Журнал «Вісник Прикарпатською університету. Філологія» (2009, Івано-Франківськ, випуск XXI–XXII), ст. 47:

    Гуцульські лексичні діалектизми німецького та польського походження притаманні не тільки гуцульським говіркам, а й іншим говорам південно-західного наріччя (покутсько-буковинським, бойківським), тому відносимо їх до функціонально-гуцульських. Серед гуцульських лексичних діалектизмів німецького походження виявлено <…> шрайбати // шрайбувати зневажл. “писати” пор. нім. schréiben <…>.

  • Дмитро Савчук «Словник українських говірок карпатського регіону: пояснення та походження слів» (2012, Київ — Косів, «Писаний Камінь», ISBN 978-966-8519-70-3), ст. 102:

    Шрайбати — писати (німецьке schreiben — писати)

  • Телеканал ZIK: Говірник: Шрайбати:

    Галицько-львівський діалект… Шра́йбати. Означає «писати»… З німецької мови. Часто застосовують з негативним відтінком, тобто писати абияк і негарним почерком. «Шрайбає, як курка лабою.»

  • «Гуцульський словник (найвживаніша лексика)» на сайті турагенції (неавторитетне):

    У таблиці наведені слова як гуцульської говірки, так і інших діалектів, що поширені у Карпатах або у всій західній Україні.

    шрайбати | писати

  • «Словник закарпатських слів» Микуляка Жені (заповнюється користувачами):

    Шрайбати | Некрасиво писати, перекреслювати написане

  • Юрій Балега «Політичне русинство і будівництво Української Держави» (2003, Ужгород, «Гражда», ISBN 966711256X) — чи то наводячи русинську цитату, чи то пишучи русинською, чи то пародіюючи русинську (контексту не видно):

    Исправляя хыбу и в знак уваженія к нему я вушмарив за облок фединишинцьово правописаніє и впредь буду шрайбати лем по-петровайськы.

І, як не дивно:

1

Мені слово "шрайбати" вперше трапилося в книзі Остапа Вишні "Берлінський день", де є такі речення: "Добре, як би було можна про Берлін так шайб-шрайб і вже вам про весь Берлін нашрайбав. Нашрайбаєш лихої години, коли самого населення, кажуть, тут чотири з половиною мільйони". З тутешнього коментаря довідався, що слово має німецьке походження. Вишня використав його у іронічному аспекті, через схожість із українським "шкрябати".

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge that you have read and understand our privacy policy and code of conduct.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.