Ukrainian Language Stack Exchange is a question and answer site for linguists, teachers and students of the Ukrainian language. It only takes a minute to sign up.
Sign up to join this community
У одному розважальному відео почув слово "шрайбати". Воно вживається в багатьох місцях, зокрема, у реченні:
шрайбати українські диктанти
Перше, що спадає на думку – це "писати".
Чи це так? Яке походження цього слова і георгафія вживання?
Бо я, наприклад, його вперше чую.
«Шра́йбати» — очевидно з німецького schreiben ⟨шра́йбен⟩ «писати». Дієвідмінюється так: schreibe, schreibst, schreibt — тобто основа schreib-, тому логічно, що українці шрайбають, а не шрайбеняють/шрайбенять/шрайбенють.
Вживається, як мінімум, у Львові. Але точний регіон установити важко. Я припускаю, що в різних регіонах воно може мати й різний рівен вжитку (десь — місцеве широковживане слово, а десь — рідковживане арґо), і різні відтінки значення (десь — писати, а десь — саме абияк писати):
Олекса Горбач «Арґо українських школярів і студентів» (1966), ст. 204–206:
Понад 350 школярських арґотизмів 1930-их pp. із середніх шкіл Львова (Л), Тернополя (Т), Дрогобича (Д), Станиславова-Іванофранківська (С), Коломиї (К) й Золочева (3) зібрали ми в 1948—52 pp. на еміграції; львівські арґотизми полягають здебільша на наших власних поміченнях з тих років (філія Академічної гімназії у Львові), підтверджених відповідями дальших інформаторів; більшість цих арґотизмів у позавузькошколярських ділянках, як звичайно, тотожня з виразами вулично-злодійського арґо. Арґотизми інших осередків це деколи всього діялектні вульґаризми даного говіркового масиву. Крім позичень з польської мови та з польського школярського й вуличного арґо, зустрічається низка германізмів — залишки здебільша ранішого підавстрійського школярського побуту.
<…> II <…> г) <…> шрайбува́ти Л[ьвів, ]Д[рогобич, ]Т[ернопіль], шра́йбати (нім. schreiben «писати»), шкрі́бати «писати»; <…>, нашкрі́бати Л[ьвів, ]Т[ернопіль] «написати (багато)»; <…>, відшрайбува́ти Л[ьвів] «відписати (завдання)»; <…>.
Наталя Хобзей, Ксеня Сімович, Тетяна Ястремська, Ганна Дидик-Меуш «Лексикон львівський: поважно і на жарт» (2009), анотація і ст. 127, 348–385, 630, 639:
Фіксація особливостей мовлення Львова XX століття — мета цієї праці. Джерелами стали насамперед власні спостереження авторок за словниковим фондом мовців рідного міста, а також художня та мемуарна література авторів-львів’ян.
- відшрайбува́ти шк[ільне] переписати; списати (завдання, вправу тощо) (ст) | → відвалити
- нашкра́бати (нашкрібати) 1. пошкрябати (поверхню) (ср, ст) 2. неакуратно, недбало написати (м, ср, ст)
- нашкрі́бати → нашкра́бати
- нашра́йбати шк[ільне] недбало написати (завдання, вправу тощо) (ст, ср, м)
- шкрі́бати (шкря́бати) писати (перев. недбало) (м, ср, ст) | шра́йбати
- шкря́бати → шкрібати (м, ср, ст)
- шра́йбати недбало, неохайно писати (м, ср, ст) | шкрі́бати (шкря́бати)
Позначки: «м», «ср», «ст» — «молодше покоління», «середнє покоління», «старше покоління».
Журнал «Вісник Прикарпатською університету. Філологія» (2009, Івано-Франківськ, випуск XXI–XXII), ст. 47:
Гуцульські лексичні діалектизми німецького та польського походження притаманні не тільки гуцульським говіркам, а й іншим говорам південно-західного наріччя (покутсько-буковинським, бойківським), тому відносимо їх до функціонально-гуцульських. Серед гуцульських лексичних діалектизмів німецького походження виявлено <…> шрайбати // шрайбувати зневажл. “писати” пор. нім. schréiben <…>.
Шрайбати — писати (німецьке schreiben — писати)
Телеканал ZIK: Говірник: Шрайбати:
Галицько-львівський діалект… Шра́йбати. Означає «писати»… З німецької мови. Часто застосовують з негативним відтінком, тобто писати абияк і негарним почерком. «Шрайбає, як курка лабою.»
«Гуцульський словник (найвживаніша лексика)» на сайті турагенції (неавторитетне):
У таблиці наведені слова як гуцульської говірки, так і інших діалектів, що поширені у Карпатах або у всій західній Україні.
шрайбати | писати
«Словник закарпатських слів» Микуляка Жені (заповнюється користувачами):
Шрайбати | Некрасиво писати, перекреслювати написане
Юрій Балега «Політичне русинство і будівництво Української Держави» (2003, Ужгород, «Гражда», ISBN 966711256X) — чи то наводячи русинську цитату, чи то пишучи русинською, чи то пародіюючи русинську (контексту не видно):
Исправляя хыбу и в знак уваженія к нему я вушмарив за облок фединишинцьово правописаніє и впредь буду шрайбати лем по-петровайськы.
І, як не дивно:
ШРА́ЙБИТЬ, -блю, -бишь; несов., что и без доп. Писать. Все мемуары шрайбят.
От нем. schreiben в том же зн.
Мені слово "шрайбати" вперше трапилося в книзі Остапа Вишні "Берлінський день", де є такі речення: "Добре, як би було можна про Берлін так шайб-шрайб і вже вам про весь Берлін нашрайбав. Нашрайбаєш лихої години, коли самого населення, кажуть, тут чотири з половиною мільйони". З тутешнього коментаря довідався, що слово має німецьке походження. Вишня використав його у іронічному аспекті, через схожість із українським "шкрябати".
