Академічний тлумачний словник (СУМ-11) дає таке означення слова мольфар:
МОЛЬФА́Р, а, чол., діал.
- Чарівник. Ще бійка готово вийти з того та сварка, а з мольфаром лиш зачепись... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 338).
- Злий дух, чорт. Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 4).
То все-ж-таки чорт чи чарівник? І чи будь-який чарівник підходить під це означення?
Яке походження цього слова?