Звідки пішло слово "бентежити"? Вікісловник цього не знає. Чи є в українській мові інші слова, що мають цей же корінь, або схоже походження?
Інше питання, наскільки поширеним є слово "бентеження"? Я зустрічала дієслово "бентежити"/"збентежити"/тощо багато разів, але як іменник, здається, це слово не дуже поширене у використанні.
Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982, том 1, сторінка 168 пише:
Бентежити – походження остаточно не з’ясоване; пов’язувалося з уг[орським] bénitás «розслаблення, калічення, нівечення», bántás «образа, кривда, мучення» [угорське
sчитається якш]; можливо пов’язане з бентег «послушник», турецьке bende «раб, слуга»; в такому разі могло означати «поневолювати» (під час ворожих набігів), порівняйте бантажити, бендюжити, бентег.
В цьому ж томі, сторінка 166:
Бендюжити – «ганьбити, зневажати» – очевидно результат видозміни форми бентежити під впливом бендюга, бендюх, і, можливо, словацького дієслова bandečit' «лаятися».
«Бантажити», сторінка 135:
Отже, існує ціле сімейство слів, корінь яких містить приголосні б-(н)-т-г/ж, походження цих слів достеменно не відоме, але вони мають спільні неґативні конотації та скоріш за все вплинули одне на одне.
