Ви провели чудову підготовчу роботу і з'ясували формальне значення двох термінів.
І тому, щоб відповісти на запитання, достатньо лише одного (але важливого) зауваження.
Коротка відповідь
- «питоме» слово — це таке слово, яке ми розглядаємо як воно є, і яке міняється разом із еволюцією мови;
- «усталене» слово — це таке слово, яке написано у словниках, і не міняється.
Довга відповідь
У лінгвістиці є два принципово відмінні підходи: дескриптивний і прескриптивний.
Дескриптивна лінгвістика вивчає мову такою, якою вона є.
Лінгвісти бачать дійсний, актуальний вжиток слів, морфології, лексики тощо і виводять правила, які могли б описати це явище. Якщо правило невірне або застаріло, змінюють правило.
Цей підхід широко вживаний у країнах Європи і Заходу.
Наприклад, дуже легко прослідкувати перетворення слова electronic mail (1980-і) спочатку у e-mail (1990-і), і тепер це слово отримало форму email, і від нього навіть почали утворюватися похідні форми, як-то emailing. Більше того, наразі помітні ознаки перетворення цього терміну у mail, і якщо тенденція залишиться, слово email буде повністю замінено на mail.
Прескриптивна лінгвістика, навпаки, вивчає мову такою, якою вона має бути, з точки зору того чи іншого канонічного джерела.
Спеціально призначені люди спочатку пишуть правила, а потім примушують інших користуватися цими правилами.
Такий підхід вживається на Сході, особливо на територіях, де мова має ознаки штучного створення.
Наприклад, до граматичної реформи Мао Цзедуна 1952 р. у КНР існувало багато діалектів, які були далекі до взаємної зрозумілості (mutual intelligibility) один з одним. Створення єдиної мови вимагало силового підходу. Фактично, відбувалося нав'язування населенню мовних правил, які директивно були оголошені усталеними.
Дуже подібна ситуація виникла у 18-19-му століттях у Московському царстві, а потім і у Російській імперії, коли влада примушувала поневолені народи, які користувалися мовами різних мовних груп, до канцеляриту, яким не просто «не користувалися в народі», а якого до реформи Карамзіна взагалі не існувало.
Висновок
Враховуючи вищенаведене, дуже легко вивести евристичне правило, яке сформульовано на початку цієї відповіді:
- якщо словом, терміном, чи правилом користуються в дійсності, і якщо ми змінюємо розуміння щодо того, «як буде правильно», разом із еволюцією мови — це питоме;
- якщо слово написано у словнику, і головним аргументом є його «канонічність», «правильність», «діди так писали, і ми так писатимемо» — це усталене.
Мнемонічне правило. Зауважте, що слово «питомий» у математиці/фізиці має значення «відносний»: питома вага. Воно може мінятися разом із контекстом.
Почитати
шпацер
чи тобатяр
цілком можливо зустріти у літературних текстах, тобто, згідно з моїм баченням, вони є усталеними, принаймні, діалектизмами, вони не є росіянізмами, але вони очевидно запозичені. З іншого боку ми маємо ще більш давніше запозичені з Візантії грецизми які може й іноді звучать архаїчно, але я не можу ніяк сумніватися у тому що вони є питомими