Цього року чи в цей рік?

Question

В українській мові часто зустрічається така форма позначення року:

В 2017 році на українську економіку чекає неабиякий ріст

Натомість знавці мови радять вживати наступну конструкцію:

2017 року на українську економіку чекає неабиякий ріст

Чи є обидві форми правильними?

Answer 1

Антоненко-Давидович пише у "Як ми говоримо":

Прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: "у вівторок", "у п'ятницю", – або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: "у січні", "у липні". Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники – торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.

За посиланням є стисла табличка, що базується на інформації з цієї книги, а саме із статей Родовий відмінок часу, Орудний відмінок часу та Прийменники:

Родовий відмінок     Іменники, що означають    (+) того дня, цього літа,
                     конкретний час                темної ночі
                                               (–) у той день, у це літо,
                                                   у темну ніч


Орудний відмінок     Іменники, що означають    (+) останнім часом, цими днями,
                     невизначений час              іншим часом
                                               (–) в останній час, на цих днях,
                                                   у інший час


Знахідний відмінок   Форма множини, а також    (+) у ті дні, у вівторок, 
+ прийменник         іменник без означення     (–) тих днів, по вівторках

Answer 2

«В (у) такому-то році» — це одна з тих речей, які люди де-факто завжди використовували:

• Ґрунтів спільно уживаних було [в 1895 роцї] в 67 повітах, а в 4.986 громадах 617028 м. 670 с., а то: пасовиск 417722 м., лісів 124694 м., <…>. //«Хлопська політика» (1902).
• Надїя Констянтинівна Кибальчич родила ся в 1878. роцї в старій українській родинї з лїтературними традиціями. //«Вістник Союза визволення України» (1914).
• У цьому році прислали декілька праць на конкурс, між ними також товариші з провінції, що є позитивним явищем. //Журнал «Лікарський вісник» (1936).

Те, що зазначення часових періодів є однією з функцій прийменника «в» («у») доводить, наприклад, те, що нам важко сказати «двадцятого століття науково-технічний прогрес значно прискорився» (лише «у двадцятому столітті») або «1930-х років відбулося масове нищення української інтелігенції» (лише «у 1930-х роках»). Також непрямо це доводиться тим, що нам незручно в деяких випадках застосовувати родовий відмінок навіть до років, як от у книжці книжки В'ячеслава Будзиновського «Хлопська посілість в Галичині і новочасні суспільно-реформаторські змагання» (1895):

Проте я підтримую мовознавців (що виступають за використання «такого-то року») ось у чому… Конструкція «такого-то року» (на відміну від «у такому-то році») відсутня в російській мові. Оскільки російська мова (очевидно) спричиняє на українську мову певний вплив, не хотілося би, щоби варіант «такого-то року» просто поступово зник із ужитку через поступове витіснення таким варіантом, що є і в російській.

Тож: не забуваймо про «такого-то року»; але «в (у) такому-то році» теж завжди існувало.