18

Зіткнувся з тим, що в юридичній практиці використовується "наймач", а на "винаймач" посилань не можу навіть найти. Але мені здавалось, що найняти можна на роботу, наприклад, тобто людину, а будівлю можна винаймати. Але навіть у останньому прикладі термін пояснюється через наймати. Це нові правила введені в юридичних документах, чи я просто помиляюсь?

3
  • 1
    До речі, чув, що квартплату колись називати комірним
    – Yola
    Feb 22, 2017 at 16:05
  • Мені також звично, що «наймач» — це той, хто наймає на роботу. Судячи з тлумачного словника, це універсальне слово. А той, хто винаймає помешкання, для мене завжди був «орендар». «Винаймач» особисто я ніколи не чув, хоч воно існує. Можливо, воно не дуже розповсюджене. Передивився всі свої двомовні словники — немає в них «винаймати». Проте трапляєтся «знімати» у тому ж значенні. Feb 22, 2017 at 19:30
  • 2
    На мою думку "орендар" найкращий варіант.
    – diulin
    Feb 23, 2017 at 22:19

3 Answers 3

4

Перш за все, традиційно звертаємось до Словника української мови в 11 томах (1970–1980).

Окрім того, що, як правильно зазначив автор запитання, винаймати тлумачиться через наймати, слід звернути увагу на позначку діал. до цього слова.

ВИНАЙМА́ТИ, аю, аєш, недок., ВИ́НАЙМИТИ, млю, миш; мн. ви́наймлять; і ВИ́НАЙНЯТИ, йму, ймеш, док., перех., діал. Наймати що-небудь, орендувати. Винаймали [зарібники] собі поле й ходили на роботу (Ольга Кобилянська, II, 1956, 29); У двох товаришів, що винаймали окрему хату, сходився.. таємний кружок (Осип Маковей, Вибр., 1954, 57); З початком літа винаймив Василь для «своїх» човен на ставі (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 59); Винайняв [Степан] двадцять два морги поля й обробляє його (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 47).

Діалектичність додатково підтверджується статтею до іменника винайм.

ВИНА́ЙМ, у, чол., діал. Дія за значенням винаймати. Заки священник полагодив з громадою формальності винайму дяківки [дякової хати] на школу, почалася ..осінь (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 389).

Слова винаймач у СУМ не знайдено.

Дієслово наймати, хоч охоплює більше значень, але з-поміж інших, має й значення, що нас цікавить, до того ж без будь-якого стилістичного забарвлення:

НАЙМАТИ, аю, аєш, недок., НАЙНЯТИ, найму, наймеш, док., перех. і без додатка.

  1. Брати для користування що-небудь за плату на певний час. З осені він безпремінно наймає десятин з п'ятнадцять, а то і всі двадцять поля (Панас Мирний, IV, 1955, 212); Мати наймала щороку грядку на городину (Степан Васильченко, IV, 1960, 10); — Оце я тут живу, — сказала Погана. — Кімнату наймаю в однієї вдови-офіцерші (Олесь Гончар, II, 1959, 245); Крижицький.. у заможнішого господаря наймав збиту з дощок комірку з віконцем поверх дверей (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 158); Галя раніш жила у свекрухи, тепер же найняла собі домівку (Леся Українка, V, 1956, 125); Я пройшов по мокрому пероні, Дихаючи повними грудьми, І найняв підводу (Максим Рильський, II, 1960, 15).

Той, хто наймає, відповідно - наймач.

НАЙМА́Ч, а, чол. Той, хто наймає кого-, що-небудь. — Може б, трапився якийсь наймач та взяв мене на службу до себе (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 284); Виникають у степу батраки. Ось їх величезні юрби біля берега Дніпра.. Чекають наймача (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 517).

Синоніми до наймати і наймач - орендувати й орендар відповідно.

ОРЕНДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Брати в оренду; користуватися тим, що взяте в оренду. Забродівчани орендують біля Дніпра ділянку лугу, що належить лісництву (Юрій Мокрієв, Слід.., 1969, 10); Корчма належала вже староству Даніловича, і її орендував спритний шинкар аж десь із-під Жовкви (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 7).

ОРЕНДА́Р, я, чол. 1. Той, хто орендує що-небудь. До гурту підійшов орендар вербівського млина, досить ще молодий Нухим Абрамович (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 24).

Ймовірно, цією логікою й керувалися законодавці.

Так, у Цивільному кодексі України є Глава 58. Найм (оренда), яка встановлює правила щодо договірних відносин найму майна різних видів, в тому числі й помешкання. Зокрема, термін наймач вживається 147 разів у тексті кодексу, на відміну від слова винаймач, що не зустрічається взагалі.

0

Правильним варіантом буде слово "наймач", крім наведених прикладів, звернімося до Вікіпедії:

Наймач — фізична або юридична особа, яка за договором найму (оренди) приймає майно у користування за плату на певний строк.

Тако з тієї ж Вікіпедії отримуємо посилання на СУМ та на ще один варіант (однак врахуйте, що він вважається застарілим) - "посесор" (а також, швидше за все - це калька віл англійського "possess" (володіти).

А також заглянемо в Тлумачний словник, де бачимо, що "наймач" це:

3) Те саме, що орендар.

0

У «Словнику української мови» в 11 томах (1974) бачимо лише слова найма́ч і найма́чка, причому, здається, в іншому значенні: «той, хто наймає кого-, що-небудь».

Але в пізніших словниках:

  • У слів найма́ч і наймачка явно з'являється потрібне значення:

    «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (2001):

    найма́ч

    -а, ч.

    1) Той, хто наймає кого-, що-небудь.

    2) Сторона договору найму жилого приміщення, яка отримує від іншої сторони (наймодавця) жиле приміщення за плату для проживання у ньому.

    3) Те саме, що орендар.


    найма́чка

    Жін. до наймач.

  • Явно з'являються слова винайма́ч, винайма́чка:

    «Словник Української мови» у 20 томах (2012):

    ВИНАЙМА́Ч, а́, ч. Той, хто щось винаймає, орендує що-небудь. На порозі стояв у халаті й домашній шапочці власник будинку. Незважаючи на мороз, перебіг подвір'я і завітав до винаймачів (Ю. Хорунжий); У ХІХ сторіччі в містах набули поширення будинки і квартири, які за платню здавали винаймачам (з навч. літ.).


    ВИНАЙМА́ЧКА, и, ж. Жін. до винайма́ч. Відмова винаймачки оплачувати комунальні послуги у зв'язку з постійними перебоями бойлерної станції стала причиною її виселення з помешкання (з газ.); На кухні виникла сварка між винаймачкою житла і хазяйкою (з Інтернету).

    «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (2001):

    винайма́ч

    -а, ч.

    Той, хто щось орендує.


    винайма́чка

    Жін. до винаймач.

Також, як уже частково казали, ще є слова:

Your Answer

By clicking “Post Your Answer”, you agree to our terms of service and acknowledge you have read our privacy policy.

Not the answer you're looking for? Browse other questions tagged or ask your own question.